Практичний психолог Крюкова Ольга

  Така штука(психологічний захист), як знецінення, яка проникає не тільки в стосунки, у професійну діяльність також. Вам можуть дати зрозуміти, що ваша діяльність не цінна, не важлива, "принизити". Здавалося б, нічого подібного не повинні відчувати люди, які досягли хороших результатів у навчанні чи роботі, але кожен, в будь-який момент життя, під час розмови, може підпасти під дію знецінення. Знецінення вкрай негативно впливає на психологічне здоров'я людини. Воно підриває впевненість у собі, знищуючи уявлення про власні можливості. Людина перестає розуміти, що може досягти хороших результатів, доклавши адекватні зусилля. Якщо є відчуття, що досягнення, що дісталося насилу, не має цінності, то втрачається сенс намагатися в майбутньому. Крім того, коли ми уявляємо, що не зробили нічого особливого, ми відмовляємо собі у праві на втому. І лаємо себе за апатію та бажання відпочити, не розуміючи, що це необхідно. Знецінення має накопичувальний ефект. Згодом воно стає величезн

З такою поведінкою вчителі можуть стикатися у батьківських коллективах. Де хтось з батьків завзято оголошує яка поведінка дітей буде правильною, яка ні. Тим самим поділяючи групу дітей на хороших і поганих. Ми можемо часом спостерігати подібні дещо агресивні прояви, у бік дитини, можемо їй співчувати і захищати, можемо не впливати на ситуацію, якщо боїмось порушити певну рівновагу у батьківському колективі. Можемо вставати на бік одного з батьків. Але корисно розпізнавати цей феномен, щоб знати як поводитись у подібних ситуаціях, і також не ставати жертвою подібних втручань.  Стаття не моя. Мною перекладена. Автора.. не вказано редакцією журналу призвіща автора. Тому з просторів інтернету.  «Всі дурні, одна я розумна!»: розповідаємо, звідки взявся феномен «білого пальта», як його розпізнати, і як його позбутися. ») виглядає як доброзичлива порада або щире бажання допомогти, проте за нею — іноді навіть ненавмисно — ховається засудження та бажання потішити самолюбство за рахунок інших. У

 Етапи формування учнівського колективу. Однією з рутин у навчальному процесі у школі є взаємодія учнів і класного керівника, учнів між собою. Кожного року в 1 класі, 5 і 10 класах починають формуватися класні колективи. Цикл життя такого класу триває 4 роки в середній і молодшій школі. Кожен класний керівник замислюється як впливає на дітей, як впливати у подальшому, які будуть результати. Кожен має свій досвід і обкатані, напрацьовані "фішечки". Зрозуміти що відбувається часом в класі, допомагає розуміння групових процесів і етапів розвитку на яких знаходиться учнівський колектив. Етапи формування учнівського колективу. 1. Хаос. 2. Знайомство. 3. Парування. 4. Формування мети, цілей. 5. Досягнення мети. 6. Повернення на 1 етап. Класний керівник може впливати на формування учнівського колективу, може знаходитись осторонь, вирішує наскільки треба втручатись. На етапі хаосу зазвичай встановлюється допустима поведінка в класі, і та за яку може бути покарання. Встановлюються п

Останні роки відбувається революція освіти, яка в нашій країні відкладалася багато років. На відміну від аналітичної(поділ) школи минулого, яка дісталася нам у спадок від радянських часів, приходить на зміну американська модель школи. Більш схильна до синтезу(поєднання) та практичного застосування знань. Спрямована на отримання не тільки знання-думки, як знання(думки) - навички (звички)- розуміння де ці знання і навички використовувати. Отже такий ланцюжок пропонують вчителям розвивати у свідомості дітей. Звісно якийсь час і вчителі будуть змінювати свої погляди, перелаштовуватись на нові принципи. Але вчитель теж не скеля, і може перебудувати свої погляди згідно нових реалій життя, нашого життя у цифровому світі. У Новій Українській школі панують принципи: 1. Ранкові зустрічі і спілкування, чи це буде на килимку, чи в класі, але більше значення надається неформальному спілкуванню. Щоб діти відчували свою значимість як особистості. Відчуття безпеки, приязності в колективі, допомагають

  Як батьки так і вчителі час від часу стикаються з проявами сексуального збудження підлітків. Найскладніше з середніми підлітками 13-14 років. Молодші підлітки можуть відчувати збудження, але ще про нього не говорять. Старші підлітки соромляться і вже не говорять. А 13-14 літні жваво переживають і дорослі часто стають свідками цього. Чим ми можемо психологічно допомогти дітям в такий ситуації? 1. Розуміти свої відчуття. Очі горять, рум'янець на щоках, потепління в грудях, спітнілі долоні, калатається сердце в грудях, жар в обличчі та шиї? Сміх який важко стримати? Сміх і сором одночасно. Це збудження. Допоможіть підлітку помітити в собі цей стан.  - ти зараз збуджений. - збудження виглядає так от.. - часом ти буваєш збуджений, і це виглядає ось так. 2. Наступний крок - пояснити що збудження є не тільки сексуальне. Збудження виникає при зіткненні з новим - нова подорож, нове заняття, нове захоплення. Нова книжка та новий фільм теж викликають, крім інтересу деяке збудження, очікуван

   Шановні колеги, зараз у класах присутньо багато тривоги та напруження.  Особливо в новосформованих класах! Тривога виникає від зміни ситуації, нового розкладу, нових облич, та кількості спілкування зараз, від необхідності владнати багато деталей. Збудження, тривога,та напруження від спроб стримати тривогу, можуть виливатися у спалахи гніву, або сліз, або необережні рухи, з ризиком травмування.  Навіть у давносформованих класах могло відбутися багато змін за літо. Діти виросли, змінились зовнішньо, змінили інтереси і уподобання.  Тому будьте уважні до себе. Помічайте своє збудження і тривогу. Використовуйте улюблені способи зняття тривоги - в когось це чайок, солодощі, в когось розмови з людьми яким довіряєш, в когось приємна музика, спостереження за природою, силові вправи, прогулянки. Не соромтесь використовувати за потребою психолога школи. Обговорити ситуацію в класі. Мета розмови - емоційно вас розвантажити. Ці розмови залишаться конфіденційними, не будуть розноситись по школі.